ЗАЙНЯТІСТЬ В УКРАЇНІ: ІННОВАЦІЙНІСТЬ, ГНУЧКІСТЬ, ЗАХИЩЕНІСТЬ

Досвід перших десятиліть ХХІ століття викриває накопичення і загострення численних соціально-економічних проблем життєдіяльності людства, вирішення яких потребує кардинальної зміни парадигми суспільного розвитку. У межах загально прийнятих науково-методологічних підходів практично неможливо відповісти на гучні виклики часу: швидкість, постійність і непередбачуваність змін, вичерпність і недостатність ресурсів, їх нерівномірний і несправедливий розподіл, криза усталених культурних, моральних, політико-правових засад, економічні парадокси та потрясіння. Ідея максимального зростання валового внутрішнього продукту в якості критерію добробуту і процвітання не виправдовується внаслідок глибокої суперечності з   імперативом стійкого розвитку і збалансованого функціонування усіх частин єдиного суспільного організму.